Школа для глухих дітей у Харкові була найбільшою серед подібних спеціальних закладів у ХІХ ст. на території України. Перша спроба організувати школу у Харкові була зроблена 1868 глухонімими Андрієм Бахметьєвим та Олександром Прозоровим.

27 листопада 1868 приватна школа для глухонімих офіційно почала функціонувати і розташовувалася за адресою: Вознесенський провулок, 16. Спочатку в ній налічувалося 11 дітей, яких А. Бахмєтьєв та О. Прозоров навчали дактильно-жестовим методом. Проте, через малу кількість учнів та коштів, у квітні 1875 вона була закрита. З 1876 по 1896 рр., протягом 20 років, А. Бахметьєв займався приватним індивідуальним навчанням глухонімих дітей Харкова, переходячи від однієї сім’ї до іншої.

15 листопада 1896, за ініціативи священика Пантелеймонівської церкви Василя Вєтухова, відкривається спеціальне училище для глухонімих дітей, яке розташовувалося на Клочковській вулиці, 75, в будинку Буханцових, навпроти Пантелеймонівської церкви на Пісках. В.Вєтухов не лише завідував училищем, а й виконував обов’язки законовчителя. Перше, що він зробив, це запросив А. Бахметьєва на посаду вчителя.

Училище розташовувалося в одній невеликій кімнаті, з 7 учнями і 15-рублевому щомісячному бюджеті від благодійного товариства та 10 руб. від міської управи, якщо не враховувати скромної плати, яка надходила учителю. Невдовзі кількість учнів подвоїлась, а згодом і потроїлась (у травні 1897 навчалося вже 30 дітей). Окрім цього, до Харкова почали прибувати глухонімі з інших міст з єдиною метою – вступити в училище і здобути освіту.

1898 училище мало вже два відділення: мімічне, яким керував А. Бахмєтьєв, і звукове, на чолі зі К. Ждановою. Надалі всі вчителі училища проходили спеціальну підготовку на педагогічних курсах у Петербурзі.

Вимушений відмовляти в прийомі дітей навіть батькам, у яких в одній сім’ї було 4–5 глухонімих, В.Вєтухов вирішив всі свої зусилля скерувати на влаштування притулку. Невдовзі побудували велику церкву, приходську школу, ясла, богадільню для людей похилого віку та кілька корпусів приміщень училища глухонімих.

1900 Харківське училище глухонімих перейшло до нового будинку, обладнаного найнеобхіднішим.1901 його взяло під опіку «Всеросійське Опікунство Відомства Імператриці Марії Федорівни».

Система навчання в закладі була чотирикласна. Термін навчання на мімічному відділенні складав 4 роки, а на звуковому – 6. Навчальний план і програми з окремих навчальних предметів прирівнювалися до програм народного училища і будувалися на основі програм Петербурзького училища глухонімих. Методика навчання була такою ж. Навчальні предмети, які вивчалися в училищі, наближалися до курсу початкової школи.

Особливо велику увагу в училищі приділяли професійно-трудовому навчанню і вихованню. 1904 році зробили прибудову до будинку училища, після якої професійна підготовка глухонімих учнів почала здійснюватися з таких ремесел: 1) столярне і токарне; 2) плетіння кошиків з лози; 3) малювання; 4) іконопис; 5) рукоділля для дівчаток з навчанням їх крою та шиття на машинці. Це були чи не найпостійніші ремесла в училищі, й хоча іноді вводилися також інші (ткацтво, в’язання панчіх, шкарпеток тощо), вони не були надто поширені. Також в училищі приділялась увага і сільськогосподарській праці. Особливою повагою серед учнів користувалося бджільництво.

Учні виготовляли майже всі предмети, необхідні в буденному вжитку (лави, табурети, дошки, кошики, білизну, сукні, панчохи та ін.). Успішно працювала палітурна майстерня, майстерні іконопису та взуттєва, які виготовляли необхідні речі не лише для училища, а й на продаж. Водночас із прийомом замовлень, які матеріально допомагали училищу, воно допомагало і своїм випускникам, даючи їм у себе постійний заробіток.

У зв’язку з бурхливими подіями 1917 року, після припинення фінансування та надходження пожертвувань від приватних осіб, заклад, по суті, занепадав, як і його філії. У жовтні 1917 помер і В. Вєтухов. Після чого у 1917 р. Харківська школа для глухих дітей була включена в загальну систему народної освіти., з 1923 р. заклад працював як дослідна школа для глухонімих дітей.

1956-1957р.р. школа включається до експерименту за принципом формування мовного спілкування глухих дітей під керівництвом С.О.Зикова.

1960-1965р.р. школа проводить експериментальну роботу з предметно-практичного навчання глухих дітей.

З 1975 р. школа активно працює над розвитком слухового сприймання глухих учнів та покращенням якості їх вимови. Сьогодні для компенсації та корекції порушень слуху та мовлення в закладі освіти ведеться активна робота з розвитку слухо-зоро-тактильного сприймання мовлення та формування вимови. Школа обладнана якісною сучасною звукопідсилюючою апаратурою як колективного, так і індивідуального користування, комп’ютерами зі спеціальними навчально-корекційними програмами та слухомовними тренажерами – все це дає змогу нечуючій дитині говорити та відчувати світ звуків.

У 1988 р. педагогічний колектив школи включається в роботу по створенню та апробації програм зі скорочених строків навчання.

Протягом усієї історії Харківської школи-інтернату велику увагу педагогічний колектив приділяв пошуку найбільш ефективних напрямків соціальної адаптації дітей з порушенням слуху у суспільстві чуючих. З 1990 року школа отримала нове приміщення для навчання та виховання дітей з порушенням слуху.

З 1995 по 2005 рік школа була експериментальним майданчиком Інституту дефектології АПН України за темою «Оновлення змісту навчання, виховання і трудової підготовки учнів на основі відродження народних ремесел та традицій, використання засобів індивідуальної корекції». Ця програма дала унікальну можливість дітям з порушенням слуху опановувати народні ремесла Слобожанщини та інших регіонів України та берегти національні традиції, прикрасити оточуючий світ самобутніми виробами. Знання та вміння, що отримують діти під час навчання у закладі, дозволяють поширити коло професійного вибору, втілити прекрасне у повсякденне життя. Досягнення експерименту були високо оцінені Академією педагогічних наук України, педагогічний колектив нагороджено Почесною Грамотою АПН України, а експеримент набув продовження у вигляді навчальних предметів у напрямі трудового та професійного навчання

На сьогодні будівля перетворилася на казковий палац для навчання, виховання та розвитку дитячих талантів. Кожне приміщення школи: класи, майстерні, спальні, холи, виставкові зали прикрашені чарівними виробами вихованців закладу.

Під керівництвом педагогів, які вільно володіють жестовою мовою, знають як правильно донести інформацію до дитини з порушенням слуху, враховуючи психоемоційний стан дітей, розкриваються творчі здібності вихованців, формуються компетентності, що необхідні їм для подальшого життя у суспільстві.

Наслідком щоденної кропіткої роботи усіх фахівців закладу є те, що вихованці стають переможцями міжнародних конкурсів і фестивалів, чемпіонами світу та Європи у спортивних змаганнях, переможцями Дефлімпійських ігор.

Щоб спрямувати педагогічний процес на розв’язання окремих проблем навчання та виховання здобувачів освіти з порушеннями слуху та мовлення, методичною службою організовуються обмінні програми. Ми прагнемо налагоджувати зв’язки задля творчої співпраці та досягнення нових висот, взаємодіяти з усіма небайдужими заради створення якісного освітнього середовища, комфортного для наших дітей.