Війни! Скільки їх було в історії людства. І завжди це – страждання, сльози, втрата самого дорогоцінного в житті, біль… Таким болем для багатьох громадян колишнього Радянського Союзу став Афганістан. Залишається він біллю і сьогодні…

16 лютого 2016 року в навчально-виховному закладі було проведено єдиний тематичний урок «Афганістан: на війні і після неї» для учнів 7 – 12 класів, присвячений Дню вшанування учасників бойових дій на територіях інших держав та 27-й річниці виведення радянських військ з Афганістану.

Урок – реквієм розпочався презентацією та з’ясуванням причин тієї безглуздої війни, в якій загинули молоді хлопці зі всього колишнього Радянського Союзу, і, звичайно, з України. Вчитель історії Сафронов М. О. в доступній формі пояснив причини введення радянських військ на територію Афганістану, розповів про етапи радянсько – афганської війни та її наслідки. В актовій залі не залишилося жодного байдужого юнака, коли Михайло Олексійович демонстрував на великому екрані фрагменти документальних фільмів про Афганістан – це наглядне свідоцтво одного з найстрашніших у сучасній історії періоду. Наприкінці уроку педагог закликав всіх пам’ятати й поважати ветеранів воїнів – інтернаціоналістів, які пройшли через цю війну. Хвилиною мовчання учні та педагоги вшанували пам’ять загиблих в Афганістані воїнів, зазначивши, що з міста Харкова приблизно 242 родини отримали гірку звістку про загибель своїх рідних.

15 лютого 1989 року останній наш солдат був виведений за межi республіки Афганiстан. Цей день і є закінченням афганської війни. Закрилася остання сторінка героїчного і драматичного літопису. Перестали йти похоронки з Кандагара і Гардеса, Джелалабада і Кабула.

Але Афганістан ще довго буде щемити в грудях багатьох iз нас – загиблих не повернути. Наша пам’ять до цього часу, свято зберігаючи подвиг батькiв і дiдiв назавжди ввiбрала в себе і бiль афганських втрат.